Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра охорони праці і безпеки життєдіяльності 064-153 Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з дисципліни «Безпека життєдіяльності» студентами за галуззю знань 6.0305 «Економіка та підприємництво» заочної форми навчання Рекомендовано науково-методичною радою університету Протокол № від 01.01.01. Рівне 2009 Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з дисципліни «Безпека життєдіяльності» студентами за галуззю знань 6.0305 «Економіка та підприємництво» заочної форми навчання / О.С.Шаталов, Г.І.Туровська. – Рівне: НУВГП, 2009. – 32с. Упорядники: О.С.Шаталов, старший викладач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності Г.І.Туровська, к.т.н., доцент кафедри охорона праці і безпеки життєдіяльності. Відповідальний за випуск: В.Й.Чабан, к.т.н., доцент, завідувач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності. © Шаталов О.С., Туровська Г.І., 2009 © НУВГП, 2009 1. КІЛЬКІСНА ОЦІНКА РИЗИКУ 1.1. Загальні відомості Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини з середовищем мешкання на всіх стадіях життєвого циклу. Аксіома про потенційну небезпеку — це фундаментальний постулат безпеки життєдіяльності. Вона визначає, що всі дії людини та всі компоненти середовища мешкання, насамперед технічні засоби та технології, крім інших позитивних властивостей та результатів, мають властивість генерувати небезпечні та шкідливі чинники. При цьому будь-яка позитивна дія або результат неминуче супроводжуються виникненням нової потенційної небезпеки або групи небезпек. У кожному окремому випадку виникнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, а її розвиток проходить через ланцюг подій. Глибокий аналіз відмов технічних систем та можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження в систему захисних та обмежувальних засобів, а також за рахунок підвищення вимог до професійної підготовки інженерів та службовців. Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується її негативною дією на людину. Для реалізації такої дії необхідно виконати три умови: небезпека (шкідливість) реально діє; людина перебуває в зоні дії небезпеки; людина не має достатніх засобів захисту та необхідного рівня підготовки. Відносно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки, чим вища величина ризику, тим вища реальність дії небезпеки на людину. Однак нульового ризику в діючих технічних системах забезпечити неможливо. Світове визнання одержала концепція припустимого (прийнятного) ризику. Зміст цієї концепції — у прагненні до малої небезпеки. Припустимий ризик — це ступінь ризику, який може бути реалізований наявними технічними засобами з одного боку, та економічно обґрунтований — з іншого. За статистичними даними зарубіжних авторів припустимий ризик складає n×10-6 – n×10-8. Для розробки ефективних засобів безпеки необхідно дати кількісну оцінку ступеня ризику. Ризик R — частота реалізації небезпеки визначеного виду (класу). Ризик може бути визначений як частота (розмірність — зворотна часу 1/с) або ймовірність виникнення події А (безрозмірна величина, що лежить у межах 0—1). Фахівці з безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ризик — це кількісна оцінка небезпеки. Кількісна оцінка — це відношення кількості тих або інших несприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період. Розрізняють: індивідуальний ризик; соціальний ризик. Індивідуальний ризик — частота виникнення впливів певного уражаючого виду, що виникаю...